У четвертому епізоді подкасту поговоримо про насильство як один із виразників у текстах української літератури (так, у нашій літературі багато смертей, ненависті, абʼюзу). Тож ми знаходимо ключові слова та поняття, від яких відштовхуємося, щоби зрозуміти природу насильства, а також рішення, що нам, читачам, робити з усією цією нелюбовʼю та жорстокістю. Наводимо приклади поезії та прози, проте передовсім спираємося на есей Соломії Павличко й відштовхуємося від нього, з’ясовуючи, навіщо привласнювати насильство і як брати за нього відповідальність. Наша розмова не обмежується подкастом, тому заохочуємо прочитати есей та вступити у діалог в соцмережах. Запрошуємо слухати.
Recommended list:
- Праці Соломії Павличко: «Дискурс модернізму в українській літературі», «Фемінізм», «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського», есей «Насильство як метафора (Дискурс насильства в українській літературі)».
- Віра Агеєва «За лаштунками імперії».
- В. Домонтович «Аліна і Костомаров».
- Ніла Зборовська «Код української літератури».
- Роздвоєна особистість у новелах «Я (Романтика)» Миколи Хвильового і «Цвіт яблуні» Михайла Коцюбинського, пʼєсі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» Володимира Винниченка.
- Ігор Римарук «На тій землі, де ще почуєш восени троїсті» у виконанні Василя Герасимʼюка.
- Ігор Римарук «Ми надійшли чи скопом чи вертепом…».
- Тарас Шевченко поеми «Сон», «Великий льох», «Катерина».
- Аляйда Ассман «Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті».
- Ганна Арендт «Про насилля».
- Тімоті Снайдер «Шлях до несвободи», «ХХ уроків ХХ століття».
- Пітер Померанцев «Це не пропаганда».