21 липня у Львові у Пороховій вежі відкрилась виставка художнього скла, кераміки та монументального мистецтва “Лабіринти ЛКСФ”, присвячена Львівській кераміко-скульптурній фабриці та митцям, які тут працювали. І я була на кураторській екскурсії Павла Гудімова. Наприкінці виставки була така атракція, усі мали змогу, вибрати собі щось з ящика, де були ще якби залишки експозиційного матеріалу, там чашки, тарліки, і, за ціну яку ти вважаєш воно того вартує, ти міг ту річ купити. Тобто, хочеш купити за 5 грн, то купиш за 5. З одного боку мені сподобалось, а з другого боку, це було мені якось і неетично. І я зрозуміла, що в мені як оті два янголи боряться два уявлення про колекціонування. Перше, що це меценацтво, і якщо я куплю чашку за високу ціну, то я поставлю таким чином планку, підтримаю те минуле фабрики, і нашу львівсько-радянську культуру загалом. А друге, що це інвестиція, і якщо я куплю чашку, то треба купувати за 5 грн зараз, і почекати 10 років, що згодом продати її за 10000 доларів.І власне ця виставка і надихнула мене на тему колекціонування мистецтва, і що це в наш час взагалі означає. А за скільки я купила цю чашку і чи купила, то я розповім вам в кінці.
Тому сьогодні ми поговоримо звідки походить прив‘язаність до речей, що ці речі в нашому житті значать, а зокрема, чому колекціонували мистецтво, які відомі меценати, і як почати колекціонувати.