У цьому новому епізоді можна почути, як айтішництво заполонило мою душу, бо я майже постійно говорю “фідбек”, а не критика. Але це не означає, що користі для вас жодної. Навпаки, думаю, це найпрактичніший з усіх епізодів, які мені давалося робити, бо саме моє сприйняття критики дуже змінилося.
Цього разу будемо говорити про сприйняття критики на основі книги двох лекторів з Гарварду, що інколи найприкріший коментар має дуже багато сенсу, а інколи найкраще дружити з тими, хто кардинально від нас відрізняється. Звісно, епізод не без творчої частини, поговоримо і про таке чудо як “арт-критика” і як без неї слави та популярності художники можуть не здобути або втратити.
Все це на прикладі, які мене дуже здивував цієї весни, а саме поговоримо про Джанет Собель. Саме вона колись надихнула Джексона Поллока на його славнозвісні картини в стилі “дріпінгу”, проте про саму Собель мало тепер що відомо. Це не перший такий випадок, але в подкасті дізнаєтесь чому я обрала саме її :)
Не забувайте про Інстаграм. Підписуйтесь!