У цьому епізоді читаємо перші вірші Хвильового, обговорюємо його безкінечну віру в ідею, розбираємо – чому так часто в його творах згадуються шведські могили, як він витворює унікальні образи і зрештою – читаємо дитячу казку, від якої шкіра вкривається сиротами.
А ще тут історія про те, як прадід наставляв Павла Михеда та шукаємо відповіді на питання – чому оповідання Хвильового «пахнуть Гоголем» і про що насправді була літературна дискусія 1920-х років.